Ніч така гарна!...З блакиті зір плеяда сяє.
Хвиля бʼє і блиска над глибочінню неясною,
Ліс спить в імлі, й крізь сон тиху казку бає...
Ніч така гарна!... О, чом ти - не зі мною?...
Там, у городі, дві лілеї закохані ростуть,
Запах розкішний з похилених келихів зліта...
Там, за рікою, два голоси пісню кохання плетуть,
Тужить луна, по водяній рівнині вита...
Пісня замовкла...Тсс... Чую плюскіт плину човна...
Човен пристав і зник, у лодці- двоє людей, веселі...
Із шпалери, лілея, тужно пахне мені вона...
Мовчать береги, дрижать зірки, світять прозорі купелі.
Хвиля блиска і гасне... Легенький вітрець зітха,
Ліс будиться, в його глибочінь таємну шепіт біжить...
Вітрець стих, шум замовк... Ніч така ясна й тиха,
Ніч така ніжна... Чом ти - не зі мною на мить?!...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1133 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
