На пагорбі, церковця з вежею низькою, серед буків;
з вежі чути у гаю та в сусідньому селі звуки.
Це- не звук дзвону, тихий, що губиться в стороні недалекій:
це- людей до храму Господнього кличе дерев клекіт.
І ось, із села, збігає
на славу Божу, натовп народу:
сільський люд, богобоязний,
бо Страсна П’ятниця- сьогодні.
У храмі- жалоба: голі стіни;
вівтар чорна завіса покриває,
на завісі- хрест видніє;
у хорі Страсті Христові співають.
ані цьвіточка ти ни пударив,
бу си пумислив, шу брзо- виликий,
було ни мудро, шуби був-ім мняхким,
с тубом ни таньцював-ім ні разу,
яґби-с мине ни прусила,
і, все, для теби ни було ми часу.
Яґби-с була ти ту,
я би купляв ти шудня цьвіти`,
всюда зі мном булаби-с ти,
я би тримав тя, мила,
яґби ту ти била,
ти би ни чула,
шу я си сам танцюю;
таньцюї мо`я кухана,
тіко шу з другим паном.
такі-м мало для теби зрубив,
як можна любити кугось,
али вже-м дістав, шо-м заслужив,
дісь, навіть, яґби-м з другом був,
я бим ї ни видів і ни чув,
думаю тіко пру теби,
другуї ми ни треба.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 