І що тепер ти не моя
Ти подивись як маківки цвітуть Вони ніколи не цвіли таким червоним. Мені тебе до віку не забуть, І не побачу я тебе уже ніколи. Ні не забуду я тебе Ти лиш одна в моєму серці І що тепер ти не моя, І що тебе я не цілую Не вірю я,не вірю я. Лиш стихне вітер в тих садах Де ми гуляли, Та память знов мене верта В далеку осінь Де ми були колись такі щасливі, Та час ті дні все далі й далі зносить. Ні не забуду я тебе Ти лиш одна в моєму серці І що тепер ти не моя, І шо тебе я не цілую Не вірю я,не вірю я.
Додав: korsunes (24.03.2012)
| Автор: © Вячеслав
Розміщено на сторінці : Вірш-пісня
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1436 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА