ЧЕРВОНА КАЛИНА
Згвалтована,
розхристана –
Всілася
під тинном.
А
навколо, запалала
Червона
калина.
Нащо
чисту та безвину
Ніччю
згвалтували,
Вона ж
бідна сиротина
Честь
одну і мала.
Дарма
кликала на поміч,
Дарма
опиралась,
Бо під
ранок, мов калина
Червона,
зламалась.
Ой,
калино, калинонько,
Нащо так
палаєш?
Ти ж бо
серце засмучене
Сиротини краєш.
Підвелася
дівчинонька –
Ніде
бідній дітись –
Всі регочуть,
всі глузують,
Треба
йти топитись.
Підхопили
дівчиноньку
Дніпра
хвилі сиві,
Та й
понЕсли крізь пороги
Прямо в
море синє.
Ішли
люди, протоптали
Стежину
під тином.
Наче
присмерк відпалала
Червона
калина.
14.07.2012
Додав: вершник (16.07.2012)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Вірш-пісня
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 3238 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА