Поставлена остання крапка у словах, Погасла свічка на столі. Я поборов єдиний страх, Страх признатися собі.... Визнати шо я поки ніхто. Що я не цар цієй землі. І за спиною моєй пусто, Але я цар своєї голови. Я знаю. Я добюсь своєї мрії, Не буду відмовлятися від слів, І хай лиш душу мою гріє, Тепло погасших сірників.
Якщо швирятися словами І не ступить на вірний путь А лиш нестися за вітрами, Які так манливо несуть. То можна зашитися ні з чим. Й забути про своє «надійне – Я», Й сидіти тихо плакати, І згадувать своє «непрожите» життя. Але це все лиш моя думка, Яка переросла в мій настановчий план, Якому буду я коритись, Й звертатися до нього в лихий час....
Можливо в чомусь я і не правий, Але я визначив собі: «Не можна покладатися на інших, Й тримати думку в кулаці!»....
...Пройде ще кілька років, Й по іншому можливо гляну на життя, Але поки я бачу підлість, зраду, дурість, Які все ж охопили населені міста.
в першому рядку слово словах - зайве, поскільки фразеологізм поставити крапку про це вже сказав: Поставлено останню крапку, Погасла свічка на столі... Я поборов страхи всі раптом, Страхи признатися собі: Так, я не цар, лише людина, Що йде назустріч власним мріям...
Далі, слово погасших - русизм
Хоч душу вже тепер лиш гріє Тепло згорілих сірників
швирятися - кидатися Треба опрацювати, намагайтесь не буквально передавати думки, більш метафорично, працювати над розміром(ритм, стопи) в першу чергу Але душа Ваша сповнена поетичних емоцій. З найкращими побажаннями! З повагою, Тетяна
давайте віршу відлежатись,побачите, подивитеся іншими очима, якщо хочете, присилайте в приват сумнівні рядки до публікації, я часто на сайті
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
