*** Вона дива чекала. Тиждень. Аж посивів каштанів ряд. Вона дива чекала. Ти ж бо сам учив, що не все підряд буде справжнім у цьому місті. Мимо стрімко пливли вітри. Вона дива чекала місяць, потім рік, і ще тридцять три. І коли не діждала долі і зашторила вікна, ти кинув різко болючий докір: "Нащо ждала? Було б іти..."
*** Шовком коси манила, жаром важких коралів. Може, тобі то снилось? Може, то вишні п’яні
падали перестигло просто йому у руки? Плачеться тихо-тихо в травах густих у луках.
Вицвітеш пустоцвітом. Срібло вплете у косу те, що не лічиш, літо... Ти ще чекаєш досі?
Збірка "свіТ...ЛО...тінь" (ТЛО І РИМА), Київ, 2012р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Дякую тобі!
