Величезне "Дякую!" за цю пісню хочу висловити нашій сьогоднішній іменинниці Оксанці Первова-Рошка, музика якої уже вкотре примушує звучати струни моєї душі, а також Софієчці Кримовській, яка так майстерно оздобила цю пісню чудовими ілюстраціями, а ще юній співачці з Чернівців Насті Роман, яка виконала цю пісню. Дівчатка, від дотикання до Вашої творчості хочеться жити, творити, любити і ще з більшою силою випромінювати світло світу!
Дякую, Ірино, за побажання! Хоч слова до пісні з далекого минулого, всі наші сльози сонце давно висушило, чого ми з Оксанкою бажаємо усім навколо, а своїми словами "Живи!" намагаємось допомогти нашому сонцю у його непростій місії втирати сльози людських душ!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
