Грушка біля хати, листячко зелене, на причілку мати вигляда на мене. А я в гаю квіти назбираю нені. Будемо радіти ми удвох із нею. Миколайчики,миколайчики серед літа ви ,наче м"ячики. Миколайчики квіти сині у віночку ви моїм нині. Дощик накрапає, сонечко сміється. Він,мабуть,не знає, як віночок в"ється. Ой який він гарний на моїй голівці. Дарить свої барви веселковій стрічці. Миколайчики,миколайчики серед літа ви ,наче м"ячики. Миколайчики квіти сині у віночку ви моїм нині.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
[/URL]