Лежали трави скошені, Негадані, непрошені, Багряні дні летіли під укіс. Свистіли кулі всюдибіч, Попереду коротка ніч, А за спиною тільки Чорний ліс.
Іще далеко сивині до скронь, Юнацьким шалом обпікає серце, І пісні в ньому не загас вогонь, І б'ється в ритмі терцій.
Це наша вічна молодість, Хай мудрий ворон розповість, Як скоростріл мелодію нам грав. Ми ворогам не кланялись, Злітали шаблі гордо ввись, Той, хто до долу падав не вмирав.
Їм сивина не личила до скронь, Юнацьким шалом обпікало серце, В якому пісні не загас вогонь, Що бився в ритмі терцій.
Нехай не нагороджені, Ми всі були народжені, Як нагорода для своїх батьків, Тримайся, брате, не журись, І сестро моя, подивись, Це наша доля до кінця віків.
Нам сивина не личила до скронь, Юнацьким шалом обпікало серце, В якому пісні не загас вогонь, Що бився в ритмі терцій.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
дякую...
