Ти квітка. А я… Лиш вітер. Пустельний. Гарячий. Щоразу з нуля. Нестримний. Нестерпний. Невдячний. Лечу світ за очі, шукаю вчорашнього дня, І не помічаю що вже наближається завтра, А ти завмираєш, бо коле холодна стерня, Болючих чекань і пече невідомості ватра.
Ти пташка. А я… Побите життям і поламане грозами гілля. Робити гнізда, Не варто з того, що створило страстей божевілля . Хто прагне багато відчути, камінням до дна, Піде під вагою зруйнованих мрій і омани, Багато любовей вбиває. Лікує - одна. Легка і тендітна як перші осінні тумани.
І все на круги повертається знову своя, І все опиняється знов на початку неначе, Ти квітка.Ти пташка. Ти світло любові. А я… Лиш вітер. Пустельний. Гарячий.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
