Я не провидець, як на мене зайве, Радіти передчасно, журитися дарма, Мене лякає одкровення сяйво, І як реве його стальна сурма. Все ж краще жити під крилом у долі, Не марити, не відати про те, Що інколи бентежить мимоволі, Як буде все, коли мій день прийде.
Не шукай мене дарма щодня, Кассандро, У зірок на небі не питай, Я уже давно пішов із ними в мандри, Ген за невідомий небокрай.
Хай все буде так, як має бути, Горе, радість, роздоріжжя час, Хай незле і тихе скажуть люди, Сила в правді, правда без прикрас. Кожному написано од віку, Кожному призначена межа, З першого життя нового крику, Тягнеться заплутана стежа.
Не гадай, любов тебе зустріне, Не жени своєї самоти , Бо вона для того в серце лине, Щоб кохання раптом віднайти. Бережімо золоті хвилини, Обганяти не спішіть літа, Буде сум і будуть ясні днини, Буде горе, будуть і свята.
думаю, однозначної відповіді на це питання немає...інколи ставиться під сумнів існування і більш ближчих до нас у часі осіб...принаймні її ім'я до нашого часу дійшло...це вже немало...)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")