| Незлічити всіх зірок і не випити все море, і тебе не прив'яжу, бо любов моя за двоє. Неба синь не обійму, не зловлю від сонця промінь, не приклеїти любов, бо вона пройшла...і осінь.
Я все мріяла одна, що моя ти тільки доля, я все думала собі, що всі весни пахнуть морем, бігла швидко у піски, та розвіялись тумани, залишИлися обмани,- з візерунками журби.
Есемески досі йдуть, та між ними не чекаю, птаха з золотим пером, що постукає в зізнання. Не кричу вже долі вслід, бо вона не обернеться, із чужого вона серця і гіркий у неї плід.
Я все мріяла одна, що моя ти тільки доля, я все думала собі, що всі весни пахнуть морем, бігла швидко у піски, та розвіялись тумани, залишИлися обмани,- з візерунками журби.
| 
у Вас 
1
