Минають дні, минають ночі… (пісня)

Минають дні, минають ночі…

Й чомусь складаються в роки.

Я пригадав твій сміх дівочий

І дотик теплої руки.

Я пригадав вишневий смак,

Що дарували твої губи.

Чому в житті буває так –

Нас відділяє крок від згуби.

Накриє спогадів потік

Раптово, часом серед ночі.

Іще один минає рік,

А серце у минуле хоче.

Пірнаю в спогадів ручай,

Аж серце розриває груди.

Та все минуло – вибачай,

Те що було, уже не буде.

Минають дні, минають ночі…

Й чомусь складаються в роки.

Чому душа в минуле хоче?

Чому не хоче навпаки?

Чому журба? Чому печаль?

Чому сльоза воложить очі?

І відпускає нас, нажаль,

Минуле, часом, неохоче.

Накриє спогадів потік

Раптово, часом серед ночі.

Іще один минає рік,

А серце у минуле хоче.

Пірнаю в спогадів ручай,

Аж серце розриває груди.

Та все минуло – вибачай,

Те що було, уже не буде.