ВІД СЕРЦЯ КРИГА ВІДЛЯГЛА

(за мотивами "Сміються, плачуть солов'ї” О. Олеся)

Від серця крига відлягла,

Очистились горбочки,

І де поділась та нудьга,

Як скрізь дзюрачать струмочи.

Іди, спіши в п'янкий розмай,

Шукай душі принаду

І пісню-пташку пострічай

Над солов'їним садом.

Враз втратиш з нею спокій свій

Як бить почне у груди.

"Цілуй її, цілуй її,

Знов молодість не буде.*

Поглянь, як сонечко згори

Промінчиком всміхнулось

Тріпочуть листям яворИ,

Бо всіх тривог позбулись.

Так і коханнячко моє

У захваті тріпоче,

Тріпоче, не перестає,

Надати вістку хоче.

Хай поміж нами цілий світ,

Нещирий і жорстокий -

Кохання тихий заповіт -

З ним я не одинокий.

До грудей пташечку свою

Я притягну, мов пісню,

Вона луною у гаю

Моє серденько стисне.

-Цілуй, її- я чую скрізь

І в травах, і в струмочках,

А в небі бусол-птах завис

Із янголом-синочком.

Він привітати радий нас,

І я тебе вітаю.

Спіши, спіши! Недовгий час

Нам разом буть, Наталю.

Водою молодість спаде,

У вікна гляне старість,

Шукати станем, та ніде

Не відшукаєм радість.

Вона порине за моря,

Зануриться у кригу,

Та вірю, що душа моя

Ще діждеться відлигу.

Вона тепло ввіл'Є у кров,

Очистить дум горбочки,

І враз прокинеться любов

І задзюрчать струмочки.

А у садочку солов'ї

Заб'ють піснями в груди...

"Цілуй її, цілуй її,”

Знов молодість в нас буде.

О1.2014

* - два рядка із відомої всім пісні на слова Олеся.