Аркан

Іскри-вибухи,
Зорі злякані,
Незолочені,
Неоплакані.

Ноша на плече –
Рядна зіпрані
Всіх небесних сфер.
Ватрою пече

Вишиття доріг.
Долі хрестики
Обплели поріг,
Біль означили.

Кроків-притупів
Темна курява,
Жилами напнись,
Втомо людська і
Чоловіча міць,
Шалом збурена.

Побратимчики!
Смілості огонь,
Лезом зчеркані
Мозолі долонь.

До безмежності –
Як трембіти плач,
Те, що втрачене,
Всім богам пробач

І не став на карб,
Щастя не проси,
У лампаді днів
Чоловік єси.

Шиє ватра ввись,
В’яже у вузли
Нитку вижухлу,
Зсукану колись,
Зчорнену печаль
Чорної золи.

Ніч Карпатами
Тупотить аркан,
СтрАхи страчує,
Шматтям дре туман.

До опришківських
Зазирає віч
Буйно-зоряна,
Срібночола ніч.

Тіней топірцем
Місяць розтина.
ГУцул креше світ,
Неба крик без дна.

Слова Оксани Мазур, виконує Олександр Кухарук.
Використані малюнки Романа та Надії Федишин.
Кадри з фільму "Забуті народи Європи. Гуцули."