З тобою вдвох жили немов в раю,
пили кохання х чистої криниці.
Для нас співали соловї в гаю,
для нас світились золотом зірниці.
Сердець биття зливалось в унічон,
кінця цьому здавалося не буде,
Та все минуло мов чарівний сон,
Невже йогог з тобою ми забудем???
Не забувай, прошу, не забувай
Як сяял від щастя наші очі,
Не забувай казковий наш розмай,
Не забувай всі наші дні і наші ночі...
З тобою вдвох ходили зустрічать
Понад рікою зоряні світанки.
З тобою вчились подих тамувать
Як промінь сонця гаснув на світанку.
Звело нас щастя на величний трон,
Кінця цьому здавалося не буде,
Та все минуло мов чарівний сон,
Невже його з тобою ми забудем????
Не забувай, прошу, не забувай
Як сяял від щастя наші очі,
Не забувай казковий наш розмай,
Не забувай всі наші дні і наші ночі...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
