Завжди повертаюсь додому.
ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЮСЬ ДОДОМУ.
То вже був листопад
Обпадала листва
Візьмімося за руки,браття!
Заїзджав я у Київ
А зустріла Москва
Та повірте,повернусь в Прикарпаття.
ПРИСПІВ
Повертаюсь завжди додомочку
Повертаюся знову і знов
Одягну вишиванку-сорочку
Тут рідня,тут усе,тут любов.
В далині розливався
Сповна водопад
До війська помчався служити,
Заїзджав я у Львів
А зустрів Ленінград
В Прикарпаття вертаюся жити.
Та куди б не літав
Не проходив мости
Матуся чекає на сина
Я її полюбив
Поселивсь назавжди
Бо серце моє-УКРАЇНА.
Додав: 0997030561 (04.08.2015)
| Автор: © Володимир Олійник
Розміщено на сторінці : Вірш-пісня , Олійник Володимир
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2058 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя