Місто, де злітають піднебесно звуки...
Місто, де співають радісних пісень...
Простір синьоокий. Сонячні Прилуки,
Сповнені надії, віри в кращий день.
Мов зірки на небі, височіють люди,
Чарівні, яскраві, сяють звідусіль,
Дорогі Прилуки, лиш добру тут бути!
Вам уклін низенький, наші хліб і сіль.
Цвіт весняний білий підіймає крила -
Злет нових, безстрашних, мужніх поколінь,
Молоді Прилуки - гордість наша, сила,
Сад, що тягне віти в неба височінь.
Найтепліше місто, донечку чи сина
Пригортаєш ніжно до своїх грудей,
Ти - частинка серця неньки України,
Місто патріотів, місто-прометей.
І куди б не їхав, кличе звідусюди
Повернутись знову неповторний спів.
Синьоокий простір. Сонячні Прилуки,
Місто чорнобривців, місто трударів.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1418 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
