Не сердься, серденько моє...

Не сердься, серденько моє,
що їду на чужину.
Я птахом стану і тоді
до тебе знов прилину.

Ти відчини вікно своє,
білявий мій васильку!
Всміхнися лагідно мені,
скажи: “Добраніч!” тільки.

Не сердься, серденько моє,
що маємо розстатись.
На хвильку вийди, покажись,
щоб міг я попрощатись.


Ориґінал:

Μη μου θυμώνεις μάτια μου
που φεύγω για τα ξένα
πουλί θα γίνω και θα `ρθω
πάλι κοντά σε σένα

Άνοιξ' το παραθύρι σου
ξανθέ βασιλικέ μου
και με γλυκό χαμόγελο
μια καληνύχτα πες μου

Μη μου θυμώνεις μάτια μου
τώρα που θα σ' αφήσω
κι έλα για λίγο να σε δω
να σ' αποχαιρετήσω