Вітер холодний злий,
Студить у чужині
І серце плаче.
Десь у країні мрій
Рідний зостався дім,
В житті найкращій!
Там саме зараз розквітли квіти: люпин, фіалки, нагідки і маки.
Під польським/синім небом, у щедрім полі, росли ті квіти
І віра росла в польську/нашу волю...
Хоча б ще раз в житті
Полем отим пройти,
Лугом чи лісом.
Перший зібрати цвіт
Й матері принести
Поля намисто...
Як сонця діти, чудові квіти: люпин, фіалки, нагідки і маки.
Під польським/синім небом, у щедрім полі, росли ті квіти
І віра росла в польську/нашу волю...
Вітер чужий співа,
Та без душі слова -
Чужинця доля.
І всім смертям назло
Ти збережи тепло,
Рідного поля.
Візьми з собою букетик квітів: люпин, фіалки, нагідки і маки.
Під польським/синім небом, у щедрім полі, росли ті квіти
І віра росла в польську/нашу волю...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
1
