Хмарна неділя

 

 

Ориґінал:

 

 

 

   P.S. Мій переклад зі статті про пісню у грецькій Вікіпедії:

 

   "Хмарна неділя" — пісня 1948 р. у стилі ребетіко, на музику Васіліса Ціцаніса та вірші композитора з участю Алекоса Ґу́веріса (поета з м. Ла́риса, яке було майже повністю зруйновано та знелюднено внаслідок італійських і німецьких бомбардувань у грудні 1940 та березні 1941 р.р. і сильного землетрусу 1 березня 1941 р. — IiC). Навколо теми авторства віршів спалахнула затята суперечка, яка тривала чимало років.
   Іліас Петропулос у своїй книзі "Пісні ребетіко" (1968 р. — IiC) повідомляє, що вона вважається найгарнішою піснею ребетіко. У голосуванні часопису "Δίφωνο" ("Двоголосне" — IiC) у травні 1999 р., її було обрано як найкращу грецьку пісню XX ст.
   Ціцаніс розповідає історію пісні, кажучи: "В часи Катохі́ (потрійної германо-італо-болгарської окупації Еллади в роки Другої світової війни — IiC), у Тесалонікі, було створено і "Хмарну неділю". А привід мені дала одна з трагічних подій, які відбувалися тоді в нашому краї, з голодом, бідою, страхом, утиском, арештами, стратами. Атмосфера, яка навіяла мені вірші, навіяла також і мелодію. Вона вийшла з "хмарности" окупації та безнадії, що роздирала нас усіх — тоді, коли "все лякала погроза й тисло рабство" (цитата з 4-ї строфи "Славня до Свободи" Діонісіоса Соломо́са, в ориґіналі "ὅλα ... τὰ ’σκιαζε ἡ φοβέρα καὶ τὰ πλάκωνε ἡ σκλαβιά" — IiC). Я хотів, щоби вона кричала про чорну безнадію, але водночас і про гордість нашого народу, який не терпить узди та рабства. "Хмарна неділя" — не одна-єдина подія Катохі, проте містить у собі цілий той трагічний період. Те, що я тримав у собі, і те, що я ховав зі скорботних подій, що їх я переживав, — те пові́дав я цією моєю піснею. Вона була відтоді закінчена, під первісним заголовком "Скривавлена Неділя", бо тієї важкої зимової недільної ночі побачив я на власні очі смерть одного звитяжця. Скривавилося серце моє, і я, в свою чергу, скривавив пісню. Я записав її на платівку 1948 р., після того як вистраждав близько року, бо бракувало одного слова в куплеті. Я відчув, і не приховую цього, особливу гордість через те, що вона одразу захопила народ. Її поширення від одного краю до иншого сповнило мене вірою й оптимізмом, але й надмірною відповідальністю за мій шлях у просторі народної музики" (цитата з книжки Костаса Хадзідулі́са 1980 р. "Васіліс Ціцаніс: моє життя, моя робота" — IiC).
   Пісні знадобилося 5 років, щоби бути довершеною. Ціцаніс розпочав її творення 1943 р. посеред Катохі, коли перебував у Тесалонікі, і завершив 1948 р. Як казав він сам, причиною було те, що він не міг знайти певне слово: "Найбільшої втоми та смутку завдала мені "Хмарна неділя". Я не міг знайти одне означувальне трискладове слово. Зрештою слово вийшло з самого тексту: "που έχει πάντα συννεφιά – συννεφιά" (у моєму перекладі: "де завжди хмарна течія" — IiC). Повторюване слово є шукане. Всяке инше замість цього суперечило музиці" (сумнівна цитата; я не можу знайти першоджерело — IiC).
   У 1976 р. Нікос Руцос, розмовляючи в газеті "Ελευθεροτυπία" ("Свобода друку", колишня газета тоді лівого, пізніше лівоцентристського спрямування — IiC) від 15 травня з Дімітрісом (у статті помилково сказано "Йоргосом" — IiC) Ґйонісом, заявив, що не лише "Хмарна неділя", але й инші 17 пісень Ціцаніса було написано на його вірші чи принаймні у співпраці з ним. Ціцаніс обурено відповів, і за рік авторитетний суд виправдав композитора (детальніше див. тут — IiC).
   1977 р., в своїй "Антології ребетіко" (4-томній — IiC) Тасос Схореліс повідомляє про инакше походження віршів пісні: "Вірші написав у 1947 р. Алекос Ґуверіс. Якоїсь неділі програв футбольний клуб "Ларісаїко́с (у книзі (чи то статті) помилково говориться про клуб "Α.Ε.Λ.", утворений лише 1964 р. — IiC)", й Ґуверіс, його фанатичний уболівальник, написав вірші. Ціцаніс зробив виправлення у третьому вірші першого чотиривірша. Ні окупацій, ні вбитих звитяжців".
   Хоча Васіліс Ціцаніс і не відповів на публікацію Схореліса, в подальшому своєму інтерв'ю з Па́носом Єраманісом він визнав, що вірші постали у співпраці з його другом Алекосом Ґуверісом із Лариси. Нарешті, у пам'ятному випуску журналу "Ταχυδρόμος" ("Кур'єр" — IiC) до 20-ліття від смерти Ціцаніса, Костас Хадзідуліс оприлюднив важливу та показову "заяву" Ґуверіса, написану в Атенах 17.9.1947, згідно з якою він каже: "...я взяв участь у завершенні віршів, додавши один-єдиний куплет". Насправді, Ґуверіс указує себе у відповідній картці ΑΕΠΙ (мертве нині Анонімне Товариство Інтелектуальної Власности (Авторських Прав) — IiC) як автора віршів цієї пісні з часткою 20%.

 

   P.P.S. Якщо, як я вважаю, Ціцаніс є переважним автором слів пісні ("воєнна версія"), то, на мою думку, він зіставляє в них трагічні для Еллади неділі квітня 1941 р. (а саме, 6-е, коли розпочалося вторгнення вермахту, операція "Маріта"; 20-е, Великдень, коли грецька армія фактично припинила опір; та 27-е, коли гітлерівці увійшли до столиці), з одного боку, та не менш трагічні неділі 1944 р. (15 жовтня й особливо 3 грудня, коли відбулися розстріли мирних демонстрацій із десятками загиблих та поранених, що дало початок Декемвріані́ та згодом Громадянській війні в Елладі), з иншого. Не виключаю також, що має місце алюзія на 1 вересня 1946 р., коли з позитивним результатом відбувся референдум щодо збереження монархії, що став одним із приводів для початку бойових дій.

   Коли слова все ж таки належать переважно Ґуверісу ("футбольна версія"), то, як мені видається, навряд чи можливо прив'язати згадані в пісні дні до певних дат. В усякому разі, вкрай сумнівно, щоби Ґуверіс уподібнював програш улюбленої футбольної команди до загарбання Батьківщини ворожим військом (инакше це було би блюзнірським перебільшенням).

   Крім того, слід зауважити, що на назву та певною мірою на зміст пісні майже напевно вплинула надзвичайно популярна починаючи з 1935 р. й аж до сьогодення угорська пісня "Szomorú Vasárnap" ("Похмура неділя", сл. Ласло Явора, муз. Реже Шереша), найбільше відома в англійській адаптації "Gloomy Sunday" (також існують польська, французька, японська, іспанська, російська, німецька, фінська, словенська, італійська тощо версії) з епітетом "угорська самогубна пісня" (нібито вона ви́кликала хвилю самогубств серед тих, хто її слухав, але це твердження не має вагомого обґрунтування, хоча композитор і вкоротив собі віку, щоправда, набагато пізніше за створення пісні).

 

 

   Перший запис пісні від 11 серпня (за даними YouTube) або 13 вересня (за даними форуму про ребетіко) 1948 р. у виконанні Про́дромоса Цаусакіса та Сотірії Бел(л)у:




   Виконання автора, Васіліса Ціцаніса, та Кеті Ґреі з фільму реж. Ерікоса Таласіно́са "Ορφανή σε ξένα χέρια" ("Сирота в чужих руках", 1962):




   Перекладення для фортеп'яно Маноса Хадзідакіса ("Шість народних картин", op.5 №1, 1950) в авторському записі 1954 р.: