Обрій підрум’янений світанком
І хмарок ватаги в висоті, -
Розбудила мамина співанка,
А не сонця хвилі золоті.
Світлим святом та у сірий будень,
Настроєм веселим чи сумним, -
Завжди душу піснею голубиш,
Зігріваєш голосом дзвінким. Я тобі посію біля хати
Чорнобривці прямо під вікном.
Це ж про них так любиш ти співати,
Що і я підспівую слідком.
Зрощенні у сонячнім промінні,
Мов жаринки ватри спалахнуть.
За труди й невидиме терпіння
Ними уквітчаю твою путь.
Розбуди і завтра на світанні,
Прожени із хати тихий сум. Я люблю твої співанки ранні, Крізь усе життя їх пронесу! Я тобі посію біля хати
Чорнобривці прямо під вікном.
Це ж про них так любиш ти співати,
Що і я підспіівую слідком...
|