| Обрій підрум’янений світанком 
 І хмарок ватаги в висоті, -
 Розбудила мамина співанка,
 А не сонця хвилі золоті.
 Світлим святом та у сірий будень,
 Настроєм веселим чи сумним, -
 Завжди душу піснею голубиш,
 Зігріваєш голосом дзвінким. Я тобі посію біля хати
 Чорнобривці прямо під вікном.
 Це ж про них так любиш ти співати,
 Що і я підспівую слідком.
 Зрощенні у сонячнім промінні, 
 Мов жаринки ватри спалахнуть.
 За труди й невидиме терпінняНими уквітчаю твою путь.
 
 Розбуди і завтра на світанні,
 Прожени із хати тихий сум. Я люблю твої співанки ранні, Крізь усе життя їх пронесу! Я тобі посію біля хати
 Чорнобривці прямо під вікном.
 Це ж про них так любиш ти співати,
 Що і я підспіівую слідком...
 
 
 |