Бродять лісом хижі звірі Під покровом темноти. Хитрий лис і вовчик сірий, - Нерозлучні два брати. Оминаючи дороги, Поміж сосен і ялин, - То біжать вони прожогом, То маскують свій спочин. Лиш не відають невдахи, Що їм знов не повезе, - Крізь кордон мала комаха Аж ніяк не проповзе.
Бліндажі у три накати, Вежі скрізь сторожові, - На заставі служать з татом Друзі тата бойові. В спеку дня, чи ніч холодну Їм дають боєзапас. У дозори йдуть повзводно Прикордонники весь час.
Почуваюся солдатом Я в кашкеті набакир. Тільки ще великуватий Татуся мені мундир. Хочу буть на нього схожим У сім’ї та у строю. Він у побуті все може І не зрадить у бою. Він суворий і відважний, Добрий майстер і знавець. Для солдат – товариш старший, Гарний приклад і взірець!
Якове, у будь - який час живуть гарні батьки, марна справа переконувати не мене навіть, а себе у протилежному. Я знаю навіщо і для кого писав цього дитячого вірша, давай бедемо оцінювати кінцевий результат.
Ні, Алло, зовсім не так - моє дитинство пройшло поблизу Києва, а ось служив справді дуже далеко від домівки, на Далекому сході пркордонником. До цих пір пам'ятаю глухі закутки Хабаровського краю і Амурської області, розповідаю своїм рідним про життя людей у тих далеких від нас місцях... А писав дійсно на замовлення. Дякую.
Ой, Катю, не сміши мене! Якраз дитяча тематика для мене найвжча, я вже неодноразово про це говорив. Це саме той випадок, коли доводиться писати на замовлення, чого дуже не люблю робити, але є такі люди, котрім ніколи не зможу відмовити. Дякую тобі. Щиро радий тому, що моя робота тобі сподобалася.
Таааааак, про маму було, про тата вже написано, про дружину кохану, коханку, подругу, сусідку, медсестру теж було. Тепер про дітей на черзі, чи я щось пропустила?
Писав і для дітей, і про дітей раніше, просто, мабуть, ті вірші пройшли повз твою увагу, нічого в них особливого не було. Не писав іще про синьйориту, це правда, може спробувати?.. Дякую тобі, Тамаро.
Чудова, якщо іще Оксана із племінником постараються, може, правки якісь зробимо... Софіє, а ти так гарно співаєш, не лукавлю - слухав, давай, тобі та про тебе, але виконувати будеш сама!.. Потрібно романс, я так думаю, веселий і журний, як наше життя... Дякую тобі.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
