Спомин кам'яних руїн Про події давніх віків Спомин про зле царювання, Поган-Дівки недобрі діяння. Ім'я її пам'ятають Ім'я її проклинають. Поган-Дівча Поган-Дівча Коли будували Невістський замок Неспокій і страх панував між сімей, Погана примушувала всіх працювати, Не щадила – ні старих, ні дітей. Нікого не жаліла Нікому не простила. Поган-Дівча Поган-Дівча В неділю людей, гнали на роботу, Гнали й били батогами, А немовлят від маминих грудей, Безжально відривали. Жорстоко катували Немовлят вбивали. Поган-Дівча Поган-Дівча Кожний носив каміння і воду, Аж на самий верх крутої гори. Кожний віддавав хазяйства приплоди Аби ваковка трималась на віки. Молочні мури звела В них щасливо жила. Поган-Дівча Поган-Дівча Як за височіли вежі над Ужем Зроблені людським кривавим потом Голови летіли зрублені мечем І невірники мертві падали в болото. Вежі височіли Голови летіли Поган-Дівча Поган-Дівча Але не довго тривало зле царювання Король Матяш замок обложив Погана втекла до тихого лісу, Та він наздогнав її і імені навіки лишив. Замок Невицький захопив Погану-Дівчину вбив Поган-Дівча Поган-Дівча.
|