Спомин кам'яних руїн
Про події давніх віків
Спомин про зле царювання,
Поган-Дівки недобрі діяння. Ім'я її пам'ятають
Ім'я її проклинають. Поган-Дівча
Поган-Дівча Коли будували Невістський замок
Неспокій і страх панував між сімей,
Погана примушувала всіх працювати,
Не щадила – ні старих, ні дітей. Нікого не жаліла
Нікому не простила.
Поган-Дівча
Поган-Дівча В неділю людей, гнали на роботу,
Гнали й били батогами,
А немовлят від маминих грудей,
Безжально відривали. Жорстоко катували
Немовлят вбивали. Поган-Дівча
Поган-Дівча Кожний носив каміння і воду,
Аж на самий верх крутої гори.
Кожний віддавав хазяйства приплоди
Аби ваковка трималась на віки. Молочні мури звела
В них щасливо жила.
Поган-Дівча
Поган-Дівча Як за височіли вежі над Ужем
Зроблені людським кривавим потом
Голови летіли зрублені мечем
І невірники мертві падали в болото. Вежі височіли
Голови летіли
Поган-Дівча
Поган-Дівча Але не довго тривало зле царювання
Король Матяш замок обложив
Погана втекла до тихого лісу,
Та він наздогнав її і імені навіки лишив. Замок Невицький захопив
Погану-Дівчину вбив
Поган-Дівча
Поган-Дівча.
| 
та
у Вас