Сб, 01.11.2025, 00:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1076]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2714]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1507]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [229]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1013]
Вірші про сім'ю [404]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [117]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [441]
Вірші про кохання [3449]
Вірші про друзів [717]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [335]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [719]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1227]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [345]
Щастя - ... [604]
Жінка - ... [265]
Життя... [4554]
Філософам [1320]
Громадянину [935]
Метафізика [160]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-пісня
 

Я знов залишилась одна.

На вулиці тепла зима і снігу,ще зовсім, нема.
Ти двері відкрив на світанку і кроки вже чути на ганку,
я знов залишилась одна.

Мене ти одну залишаєш. Не знаєш, як тяжко, не знаєш,
чекати твого вороття.Без тебе немає життя.

Чекаю тебе щохвилини. Складаються в вічність години,
і сльози, блискучі перлини, вже вимили душу до дна.
Я знов залишилась одна.

Як тягнеться довго чекання. Розлука- це ворог кохання
і часу сердечне зітхання і хмелю п'янкого вина.
Я знов залишилась одна.

Нагадує це мені кару і сонце сховалось за хмару,
що весь небосхил застеля. Сумує за снігом земля.
Я знов залишилась одна.

Вже сутінки землю укрили. О Боже, подай мені сили.
уникнути ночі крила. Як тихо палає свіча...
Я знов залишилась одна.


Додав: Asedo1949 (25.01.2011) | Автор: © Чумак Катерина
 
Розміщено на сторінці: Вірш-пісня

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1866 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Did • 18:32, 26.01.2011 [Лінк на твір]
Відчувається сум самоти, розпач, зневіра...
Прикро.
avatar
2 Asedo1949 • 20:49, 26.01.2011 [Лінк на твір]
Дякую. Ви дуже точно описали. Саме такі почуття володіли мною при написанні вірша. Це дійсно було прикро.
avatar
3 metman17L • 23:02, 26.01.2011 [Лінк на твір]
Пані Катерино, а якщо спробувати форму вірша ось так...

На вулиці тепла зима
і снігу,ще зовсім, нема.
Ти двері відкрив на світанку
і кроки вже чути на ганку,
я знов залишилась одна.

Читається, на мою думка, легше.

avatar
4 Asedo1949 • 12:45, 27.01.2011 [Лінк на твір]
Я з вами згідна пане Василю, але як для пісні мені чомусь
захотілося виділити саме ці слова, я знов залишилась одна.
Другий стовпчик, по моєму задуму, мав бути присьпів.
Може це не правильно, адже слова пишуть одні, а музику- другі
люди. Мушу признатися, що в нотах я ні бум-бум, але коли у мене народжується такий вірш, я чую музику.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
kraynyuk46: Гарний Ваш вірш про справжні людські цінності. Дякую.

kraynyuk46: Леоніди – це інтенсивний метеорний потік, або зорепад, який спостерігається щороку в листопаді.  

leskiv: Така вона любов.... s-7



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz