Зорепад

Вечірнє небо хилиться до ніг.
Сміються зорі радісно, врочисто.
І у безмежжі зоряних доріг
Ти, наче зірка, світишся так чисто.

А у моєму серці зорепад –
Сьогодні я загадую бажання:
Щоб знову повернутися в той сад,
Де сяєш ти – моя зоря кохання.

Твоє мовчання, мов казковий сон
Проміниться загадкою з обличчя.
Твої слова з весною в унісон
У серці розквітають так велично.

А у моєму серці зорепад –
Сьогодні я загадую бажання:
Щоб знову повернутися в той сад,
Де сяєш ти – моя зоря кохання.