Такий він творчий шлях: злети і падіння, слава і ганьба ... і список цей обширний. Але ступив на цей шлях, нічого оглядатися, бо попереду скільки всього... Дякую Вам, Юліє, що завітали на мою творчу сторінку.
Сподобалися ваші роздуми про долю і крила, але після стверджуваного першого катрена хотілося б пояснювального переходу, як приклад: Біле в небо злітає, Душу кличе увись... Чорне - руху немає, Того впаде, дивись... або щось друге, щоб пояснити чому не можна злетіти на одному крилі, але це тільки моя суб'єктивна думка, а рішення за автором, а закінчення КЛАС!
Маєте рацію, маєте рацію, пані Катерино, щоб варто плавніше перейти то вислову "та летіти не можна на одному крилі"... навіть не поганий варіант пропонуєте але, як і в кожній жінці є якась загадка, так і кожному вірші має бути прихований механізм, який даватиме поштовх для роздумів. Скажімо,якщо для автора цей момент очевидний та і не хотілося розширювати цей вірш.
Два крила - один помах однієї душі. Шлях простерся додому крізь спекоту й дощі. Радість щедро осяє, загартує журба. Та й вони ж не безкраї... Бог на щастя їх дав...
"Хто в сумі не бував, Той щиро не обійме радість. Сльозою серце хто не опікав, Той мудрістю не заквітчає старість." :hands: Ваш вірш багатьом стане в нагоді.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
