А сьогодні до мене на чай забігало чудацьке дівча блуза з цвіту, на шиї коралі "Знов сумуєш? для чого? мине..." - "Хто ти дівчино", крикнув невільно (чи і справді стаю божевільним?), та поправивши гольфи й сандалі відказала: "Давай без імен." Я б до неї, в обійми до неї чи то німфи чи може то феї. Зупинили слова : "Друже, тихше, я по ділу до тебе. Лови!" І з барвистої дивної сумки потягла незакінчені думки "ось допишем , ось зараз допишем тільки смуту свою прожени".
А сьогодні до мене на чай забігало чудацьке дівча...
Гарний вірш. Мені сподобався, але трошки зашпортнулася на: "потягла незакінчені думки" Наголос думкИ, а може так: Потягла край цікавої думки, для рими, адже 5 і 6 у вас римуються. Це моя суб'єктивна думка, чи може я щось не зрозуміла?
Написано так від душі, але вибачте, трохи збивсяя при прочитанні, погодуюсь із п. Катериною, розумію наголоси мають іти --/--/--/ --/--/--/- А рядок потяглА незакІнчені думкИ - помилка, чи не так?
Все добре, друже!.. Прочитав, вникнув, зрозумів...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн