гупають яблука
глухо
і лунко
у саду нічному,
місяцем впОвні
містично осяяні…
ніби ходить там хтось
неприкаяний…
ніби, хоче сказати мені
вві сні
про самотню столітню втому…
Валентина Савелюк
гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп в моїм серці в електро-дугу хтось впіймав полинові жалі а від мрій тільки тінь на склі гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп відбиває Час в скронях тугу навіть місяць ясний засумнів співчутливо киває мені гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп тільки вітер торкається губ щем розлуки звива, мов змія, і згасає надії маяк гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп до життя я згубила снагу сни і ті позгіркали давно мов старе перестигле вино заблукало десь щастя моє вже й зозуля мені не кує вбережи мене, Боже, від згуб! гуп-гуп, гуп-гуп, гуп-гуп...
Дякую, Іванку, просто, коли читала вірша Валентини, мені схожі мотиви відлунювали у скронях, ось і вийшов експромт, я зазвичай саме так імпульсивно й пишу...
Така сила думок, що відчулося посилене серцебиття, викликане щемом. Гарно. Але, Наталіє, як на мене трохи кульгає рима у першому катрені - жалі - тінь, є пропозиція - "а від мрій лише тінь на склі". А взгалі - 5.
Ігоре, скажу чесно - коли писала, то навіть не встигала задумуватись над римами, так воно мені гупало у скронях, тому в цьому плані вірш можна ще шліфувати. А твою пропозицію розгляну, бо нині можу на цей твір дивитись уже без надмірних емоцій і доопрацювати. Дякую, Друже, за слушну пораду!
А воно так завжди, Наталіє, надмірні емоції викликають бажання виплеснутися потічком зі слів, а іноді бурхливим водоспадом, що несе лавину слів попереду думок, от і виходять трішки недоречності, які згодом згладжуються.
Дружня щира порада завжди стане у пригоді і поможе ці неузгодженості виправити, ось як в цьому випадку, за що тобі, Ігоре, безмежно вдячна!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")