Від нелюбові, Господи, спаси!

Від нелюбові, Господи, спаси!

*******

Ніщо так не болить - одна любов лиш,

На роздоріжжі долі й нових драм

Стоїш один, мовчанням вбивши голос,

Туман довкруж, а ти - самотній колос

Посеред поля віч-до-віч вітрам…

Куди тепер? Де він – твій шлях до щастя?

Тягар утрат не зрушити за раз.

Хтось не боїться знову в прірву впасти,

А хтось цей світ готовий вже й проклясти -

Усіх розсудить невблаганний Час.

Ховає ніч думки на дно бездонне,

Втікають сни в безсоння поза-світ,

Людські жалі звисають з неба гроном,

Вітри - знавці сумних лише симфоній,

В яких нам не знайти на все одвіт.

Вчорашня пам'ять завтрашній не вірить?

Вчорашні сни вгамують ненасить?

Нова любов не житиме без віри,

Без неї навіть світ здається сірим,

Від нелюбові, Господи, спаси!