НА ДОЛІ СКРИЖАЛЯХ

У відлунні минулих трагедій шукаю підказки,

На вчорашніх снігах  - слід , котрий приведе до межі,

Де любов все простить, де так легко ходити без маски,

Де в театрі Життя я не гратиму ролі чужі.

У відлунні жалів залишилася крихітка світла,

Що розтопить в душі лід моїх споконвічних зневір.

Може, ще віднайду я того, хто мене воскресити

До життя знов зуміє і серцем промовить «Повір!».

У відлунні дощів відшуковую те, що зосталось

Від сердечних розп'ять на хрестах розставання і зрад.

Закарбую ЛЮБОВ я навіки на долі скрижалях,

Йду на сяйво зорі і уже не повернусь назад!