Несу пакунок
долі
так поволі... Стою на роздоріжжі,
як підніжжі... А тільки сніжно,
навіть влітку
сніжно - у заметіль ховаюся
пейзажну,
мов схимниця,
у монастирську
келію... А бачиться,
а мріється -
камелія
Кудись, Роксолано, у вечір зими Сховати й сховатися мріємо ми! Вже вітру немає, вже снігу картини Розтали, розбиті дощем і людиной... І тепло, так тепло співає душа: Хай квітне надія допоки жива!
Вдячна. Свят Вам гарних. Реалізації мрій у Новому Році!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
дякую
