…шовковію шкірою,
атласно дотиковію…
злотосяю
пелюстям лататтячка,
довго-тичинко-вію…
обліпили шибку зірки
пророщеним маком…
на лівій руці –
позолочені два годинники
символом-знаком…
чутливим краєчком
вказівного пальця
делікатно торкаю зірки` –
гладенькі,
наче вербові котики…
на мої дотики
розпускають шибки`
поверхнею плеса
срібними колами хви́льки –
десь аж об рами гасяться
потривожено сонні брижки`…
ховаються у бережки`
…зірки,
як у любовнім екстазі метелики
білі –
після спраги липневої,
після теплої зливи
на вологій землі
живим простирадлом тремтливим –
вікон моїх шибки`
гірляндами обліпили
зірки…
…і ти сяєш?
розбита моя
і склеєна –
Кассіопея?..
і ти!.. –
сяй і світи…
…зірки –
пророщеним маком
по березневій ріллі…
як у дзеркалі! –
у моїй свідомості сонній
споглядають самих себе
проз незасло́нні
шибки`
віконні
06.03.2013
| 
та
у Вас 
0
