Я пишу вірші, в них моє ім'я Бо всі слова зненацька розлетілись Далека мрія плекана, моя У всіх віршах тихесенько чаїлась.
Завмерли... почуття в душі на дні Хоча свій хід віршами не завершив, Як б це сказать, як біль ячить в мені Та без душі сказати маю вперше.
Лиш монохром, або ж все у вогні. В такій душі усі слова як бідність. Радієш сонцю, як мовчиш і ні, Всередині якась не відповідність.
Я пишу вірш, що в ньому я скажу? Чи є на те своя писать причина? Душа зміліла, хочу за межу, Та все ж здається,- я таки людина.
| 
та
у Вас 
0
