ТУТ ДУЖЕ-ДУЖЕ ЩИРІ ПОЧУТТЯ І ТОНКІ ПЕРЕЖИВАННЯ... і все правда... тому, правити якісь там можливі дрібниці, пані Галю, це все одно що у приватній з Вами задушевній розмові підправляти Вам інтонації чи звороти...
Щиро вдячна вам за добрі слова,вірш,дійсно ,серцем написаний. Думала дещо скоротити,щоб ритм не збивався,а потім вирішила,що не варто, адже я хочу привернути увагу читача до долі таких ХАТИНОК ,як моя. Я дякую вам,паніВалентино,за нагороду ,за підтримку ,за бажання допомогти (не раз користувалася вашими порадами).
Болісна тема і Ви її висвітлили якнайкраще, і цим мені нагадали кожний мій приїзд до рідного дому, і ті думки, які бурлять у серці і вивертають душу. Браво,п.Галино!!!)))) Беру в закладки.
Щемно...Рідна хата - це храм нашої душі, це світлі спогади про дитинство і найрідніших людей - батьків, сестер та братів, бабусю і дідуся. Тому, і справді, не повертається язик назвати цю святиню буденним словом "дача"...Щирий і проникливий вірш.
Рада знову бачити ваші коментарі,пані Наталю ! Ця тема не раз порушувалася у ваших віршах (не одноразово мною прочитаних ) і мені,як бачте ,вона також близька.Дякую за добрі слова.
П.Галино, прийміть мої глибокі співчуття, бо рана від утрати рідних людей не гоїться ніколи.Світла пам"ять їм.Мої тато з мамою живі здорові і кожен раз стрічають дітей і онуків з далеких доріг, але ваші почуття мені такі знайомі, ніби побувала у вашій сорочці. Нажаль, такий закон життя і хто не родився, тому не вмирати.Тримайтеся.За гарний життєвий вірш .Пишіть іще.
Щемливо написано... Ах... я думаю головне щоб вічною була память, адже вернути роки неможливо, ми не в силах вже щось змінити, але память батьківського дому давайте пронесемо крізь все життя.
Рада бачити і читати ваш коментар,Укране! Бажаю успіхів вам у кожну вашу днину!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
