Справжність
Як же так у світі болі,
із нечистої любові.
Ти зумів знайти іскринки,
тої справжньої людинки.
Ти зумів здобути щастя,
хоч навчився на нещасті.
Ти любив своє життя,
хоч і жив без здобуття.
Пробачав усі ти зради,
ненавидів тільки катів.
І тепер живеш й не знаєш,
чого в світі ти бажаєш!
Додав: маряна666 (03.11.2013)
| Автор: © Romanivna
Розміщено на сторінці : Щастя - ... , Тимчишин Мар'яна
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2180 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА