Три «Я»-питання

І. хочу?

Померти хочу я!!!
Навік піти!!!
Забути біль образ!
Терпіння серця..

Закрити холодом землі
відкриті рани..
Й Загубити все!!!
Назавжда терпко горем затопити світ
Й Покинути.

Зганьбити
Й Заполонити тьмою злою

Закрастись у любов
І чорним кольором покрити всю
Нехай вмира й вона!
Нехай життя вмира1
Нехай покине світ цей тепле світло!
Нехай!!!
Нехай піду!
Нехай Втечу!
Нехай темряви світлом подавлю усе, що нині є!
Покину..
і Забуду
Сердець прихисток пам’ятать не буду
І рими рядом тиші не створю…
Хай помирають теж
Хай скиніють тривожно

Не порятую світ цей
Не спасу
Не втримаю небес падіння з горя
Не зігрію життя холодного гріха
Хай помирає!
Заробило!
Хай!!!
Хай
в пекло не піду
Хай знищу
Рай...
Нехай...

*******
ІІ. Маю?

Я пошуком
не посоромлю світ!
Він дав усе.
Усе приніс дарунком!!
Сховав?
Можливо
Але гірким трунком
не буде сховане…
й не перерве політ відсутність того,
що не є чарунком

Бо все принесено у жертву
і душу віддано на біс..
Й Громами не збудити тишу мертву
Й Не порубати незнищенний ліс
Темнот
Помилок та образ…

Бо інше не знайти життя
Цей дар лише на раз…

ІІІ. Навіщо хотіла??

хотіла..
Стрімко полетіти
Нестримно впасти
І розбитись навпіл

Хотіла
Вловити тихі щастя миті
Згубити душу у піснях
І заховатися від тіл
Чужих
Нескромно зирячих на Душу

Хотіла
Волі, Долі та свободи
Невтомно пошуком страждала
Прийшла
Знайшла
Навіщо тільки б знала!!!
Померла…
Щоб Душею стати!
Стала…
перехотіла помирати!!!
та пізно...
заміна неможлива
чи ж можна дивом стать
без віри в диво...

зима 2007-2008 рр.