Якби ж то відчути кохання Тривалістю в ціле життя. Якби ж то схопити світання У літнього ясного дня. Якби ж то відкрити криницю, Де завше цілюща вода. Якби ж зодягнутися у крицю, Що чесність і правда сама. Якби ж то пройти всі дороги, Що стелить з дитинства життя. Якби ж подолати пораги, Що вестимуть у забуття. Якби ж зазирнути у вічі Усім повсякденним думкам. Якби ж позапалювать свічі У серці, де знайдеться храм. Якби ж то людині прожити Добу, та одначе без зла. І хай же молитві летіти До сонця, надії, тепла.
|