***
ПАВУТИНКА БАБИНОГО ЛІТА,
ЗАПЛУТАЛАСЯ В СКРОНЯХ СИВИНИ,
ДУША ЩО ТЕПЛИМ СОНЕЧКОМ ЗІГРІТА
ЧЕКАЄ -ЗВІСНО, ТЕПЛОЇ ЗИМИ.
АЛЕ КОГО ВЕСНА ТЕПЛОМ НЕ ГРІЛА,
КИДАЛА ДОЛЯ АЖ НА САМЕ ДНО,
ЯКБИ ДУША ІЗ СЕРЦЕМ НЕ БОЛІЛА
ТА СТАРІСТЬ ЖДЕ, ЧЕКАЄ ВСЕ ОДНО.
ЯКИМИ НЕ БУЛИБ ВАЖКИМИ НОЧІ,
БЕЗСОННІ І З ТРИВОГОЮ В ДУШІ,
А МИ ЛИШ ПОДИВІМСЯ ПРАВДІ В ОЧІ-
БОГ ЛЮБИТЬ НАС,МИ ТІЛЬКИ НЕ ГРІШІМ!
Додав: Panna (04.09.2015)
| Автор: © АННА ПАЛЬОК
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА