В холодних днях осіннього прибою ,
Пливу вперед, очікую спокою,
Мені не страшно, тобою я зігріта,
В останніх променях згасаючого літа.
В душі вже чую пісню журавлину ,
Безстрашно так з тобою в небо лину,
Роки ,мов листя, що осінь тре на порох
Вже дні коротшають , тихішає їх шорох.
Нема журби, ми з`єднані душею,
Одним коханням, ясною зорею,
Омиті росами родинного тепла,
Роки у спогадах – і літо і зима.
|