Я вдячна Небу, що дали знання...
Я вдячна серцю, що бажало волі...
За те, що стріла стежкою зрання...
Мабуть, сьогодні в інших очах долю...
Так дивно й легко може бути вдвох...
І знати, що за радість цю не винна...
Приємно помічати красу вдвох...
Мабуть, отак й приходять в життя зміни...
Комусь була не цінною, мабуть...
Тепер пізнала власну самоцінність...
Засвоїла, що як від тебе йдуть...
Для того, розпізнати щоб відмінність...
Я вдячна Небу за мої знання...
За мудрість і за спокій в моїм серці...
За те, що з вірою я йшла щодня...
Й за джерело, що б'є в моїм озерці!!!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1910 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
