Дивлюсь на гладь бурхливої ріки… Спливають дні, проносяться роки… Всередині – війна, воюючі думки: Чому все так? Чому не навпаки? Для когось міг я видатись взірцем… Рішучий крок і сильний ззовні дух… Втомився я змагатися з Творцем І проти течій дмухати на пух… Пливе минуле, швидше б пропливло… І ніби змив у далечі потік… Та чую знов, немов собі на зло, Що нікуди від нього я не втік… Прибили хвилі почорнілий лист… Неначе долі – лінії долонь… Порепаний відносинами хист І павоттю причеплений до скронь… У берег б’ються тисячі краплин… Мов хочуть землю вирвати з-під ніг… Я усвідомив: все навколо – плин, Якщо ти щастя втримати не зміг… Якби хоч раз пройтися по воді, Не тонучи, крокуючи до мрій… Повірили б у вічне молоді, Закохано шептали б: «Не старій»… Дивлюсь на гладь бурхливої ріки… Спливають дні, проносяться роки… Всередині – війна, воюючі думки: Чому все так? Чому не навпаки?
Творіння по подобі в боротьбі з Творцем? З собою стрітись до лиця лиццем?.. І кажуть мудрі - переможець там.. Хто тишу виборов в Собі у Себе Сам...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0