Продайте щастя ваш рецепт, Інструкцію і строк, акценти, Даю авансовий акцепт, Ну, чи позичте, за проценти… Не хочу проб і помилок, Повірте, в цьому я митарив, Мов джміль, букетив я пилок, І забаганки вчасно тарив… Дивлюсь з цікавістю на світ, Там напоказ достатньо щастя, А за дверима – сльози, піт, Молитви, сповіді, причастя… І кожен, кожна тягне свій Мішечок-другий недомовок, Я спостереження в сувій Ховаю теж поміж обновок… Прошу, згадайте, опишіть, Коли уперше ви відчули, Що – ось воно, та не грішіть, Якщо лише від когось чули… Яка на смак та сама мить, Коли буяє ейфорія? Це спокій, хміль, а чи штормить? Реально це чи просто – мрія? Ще не забудьте пригадать: А скільки часу це тривало? Що довелося вам віддать? Багато це чи надто мало?... І дуже вас я попрошу, Щоб розказали про світання, Коли щасливості межу Ви відчували у останнє?… Рецепт – здавалось – не складний, А тонкощі не всім – відомі, Взаємно дай, цінуй, не ний І був би затишок у домі… Та я прагматик у житті, Шукаючим завжди воздасться, То ж щоб не битись в каятті, Прошу рецепт продайте щастя…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за розуміння. Вони насміхалися з нашого Президента, а вибрали свого трампеця і він їм ще покаже ху із ху, бо дуже вже йому подобається той кремлівський мерзотник.
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!