І не продав ніхто рецепту… А з’їжились усі в душі… Зробили вигляд: жарти, цебто… Я ж – не сміявся у вірші… Єдине – радий – ви згадали, Про почуття до половин… Коли й чого ви не додали, Яких не справили провин… А щастя дужче притиснули, Щоб більш ніхто не зазіхав… Ну й хай емоції поснули, Та кожен з вас когось кохав… І я, тут пишучи, не гаю Ані хвилиночки життя… За вами я спостерігаю, Немов допитливе дитя… І знаю, що просив багато, Про рецептуру потайну, Якою жити мовчки варто, Бо щастя любить тишину… _______________________ Ще дужче хочеться начала, Утілення тієї казки, Чи ви, насправді, промовчали, Ждучи словесної підказки?...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2293 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
