Гралось сонце в піжмурки між хмаринок в небі… Сумували люди…-«Ти ж усім нам треба… Усміхнись промінчиком…Нам засяй на радість… Звесели всім серденько, холоду на заздрість»… Відізвалось сонечко тихим ехом в небі… Що любити холод нам, як проміння треба… Бо у кожній крапельці, є краса від Бога… Лиш від серця холоду у житті тривога… Сяйте власним сонечком…Сійте скрізь промінням… І любові в серденьку проросте насіння…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
