Гралось сонце в піжмурки між хмаринок в небі… Сумували люди…-«Ти ж усім нам треба… Усміхнись промінчиком…Нам засяй на радість… Звесели всім серденько, холоду на заздрість»… Відізвалось сонечко тихим ехом в небі… Що любити холод нам, як проміння треба… Бо у кожній крапельці, є краса від Бога… Лиш від серця холоду у житті тривога… Сяйте власним сонечком…Сійте скрізь промінням… І любові в серденьку проросте насіння…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
