Гралось сонце в піжмурки між хмаринок в небі… Сумували люди…-«Ти ж усім нам треба… Усміхнись промінчиком…Нам засяй на радість… Звесели всім серденько, холоду на заздрість»… Відізвалось сонечко тихим ехом в небі… Що любити холод нам, як проміння треба… Бо у кожній крапельці, є краса від Бога… Лиш від серця холоду у житті тривога… Сяйте власним сонечком…Сійте скрізь промінням… І любові в серденьку проросте насіння…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
