Я йду у сад шляхом неонових комет, де зорепад, де бджоли носять пил,мов мед. Там Оріон біжить на лови кожен вечір, там казка й сон, шмигають серед дивних течій. Маленький джин моргає скоса метеору, давно один муштрує східцями угору.
Чому фантазія моя блукає там, а не десь інше? інопланетний може я? можливо.... ....просто пишу вірші.
|