О, вітаю, пані Галино! Ви справді крутіша і така весела... А ритм Вашого вірша підказує інше закінчення...
Час неспинно так спливає, Про роки всім нагадає. Він багатий, а я ні, А танцюється мені! Не забувайте після ком відступати, тобто не скупчуйте рядків...
Гарний життєвий вірш з повчальним висновком, тільки закінчення звучить не дуже естетично. Хочу запропонувати вам декілька варіантів: Хоч багатий, а хоч ні, Перед Богом нарівні. Нас чекають звіту дні. Всі ми гнемось до землі. Це моя суб'єктивна думка, але право завжди залишається за автором.
Веселенько, оптимістично і що не кажи: по- філософськи.Вірш, я б сказала, повчальний,. адже вміти бачити красу поруч себе: у квіточці, в лободі у свинці- це велике уміння.Хороший у Вас характер.
Пані Галино,впізнаю ваш стиль.Кінцівку я б теж дещо змінила,а так вірш вдалий:гірко-веселенький,бо одним все,а іншим замало.Але якщо Бог дав життя і здоров"я,то ще і ми поборемось за справедливість.Натхнення вам,пані Галино.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
