Вишневі сади
Іду замріяний вишневими садами І солов‘ї співають голосні. І якось дивно бачиться мені: Я пролітаю над безмежними світами. Мої сади – споріднений я з вами. Живу між вас я ніби уві сні, Коли ви квітнете так біло навесні І душу пестите чарівними піснями. Заради вас на світі я страждаю, І біля вас завжди відпочиваю. Як голосять птахи, дерева, квіти - Уваги я не в силі відірвать. І скільки б ще не довелось страждать, Я буду вас любити і жаліти!
Додав: EvMessiah (06.03.2012)
| Автор: © Євген
Розміщено на сторінці : Щастя - ... , Макаренко Євген
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2211 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): жаліти , Любити , вишневими , сади , замріяний
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА