Безмежно, жінко,
я тебе люблю
В святковім шумі
та буденній тиші,
Бо душу
відкриваєш ти свою
І світ добріє, і
стає світлішим.
Важкі шляхи з
тобою я пройшов,
Сьорбнувши
вдосталь радощів і горя, -
Та пильнував до
тебе так любов,
Що на сьогодні
вже її потроїв.
Без тебе я тобою
тільки снив
І помирав
охоплений журбою,
Коли в розлуці
голос твій бринів
Молитвою за мене
в неспокої.
Тече нестримно
швидкоплинний вік
І думку лиш
підтверджує та множить,
Що я –
найщасливіший чоловік,
Якщо довічно ти
мені підхожа!
08.03.12
|