Прилуцькі будинки... Мрійливі віконця.
Вночі - бродять зорі, а вдень - ходить сонце.
Вкриває їх далеч серпанком багряним,
Їм кидають в очі листочки каштани.
Узимку до них прилітають сніжинки
І разом з морозом малюють картинки,
Буває, постукає в шибку пташина...
Будинок живий, доки в ньому людина...
Відкриє фіранку хтось - голосно крикне,
Чи тінь пропливе в незашторених вікнах...
Але не лишається навіть і скельця,
Коли у будинку спиняється серце.
Закриті чим-небудь, забиті гвіздками,
Сліпі і нещасні, горюють роками...
Сьогодні я бачила мертві віконця -
Не бродять в них зорі, не ходить в них сонце...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
