Прилуцькі будинки... Мрійливі віконця.
Вночі - бродять зорі, а вдень - ходить сонце.
Вкриває їх далеч серпанком багряним,
Їм кидають в очі листочки каштани.
Узимку до них прилітають сніжинки
І разом з морозом малюють картинки,
Буває, постукає в шибку пташина...
Будинок живий, доки в ньому людина...
Відкриє фіранку хтось - голосно крикне,
Чи тінь пропливе в незашторених вікнах...
Але не лишається навіть і скельця,
Коли у будинку спиняється серце.
Закриті чим-небудь, забиті гвіздками,
Сліпі і нещасні, горюють роками...
Сьогодні я бачила мертві віконця -
Не бродять в них зорі, не ходить в них сонце...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
